Помощь школьнику

Енрико Ферми

Після відкриття штучної радіоактивності роботи з її дослідження й одержання нових ізотопів розгорнулися широким фронтом. Найбільш плідними в цьому напрямку виявилися досвіди енрико Ферми ( 1901-1954) . "Великий італійський фізик е. Ферми, писав Бруно Понтекорво, займає особливе місце серед сучасних учених: у наш час, коли вузька спеціалізація в наукових дослідженнях стала типової, важко вказати настільки ж універсального фізика, яким був Ферми. Можна навіть сказати, що поява на науковій арені XX в. людини, що вніс такий величезний внесок у розвиток теоретичної й експериментальної фізики, астрономії й технічної фізики, - явище скоріше унікальне, чим рідке.

" Ферми народився 29 вересня 1901 року в Римі, у сім'ї службовця. В енрико дуже рано виявилися більші здатності до точних наук, зокрема до фізики й математики Восени 1919 р. Ферми надійшов одночасно у Вищу Нормальну школу й на фізико-математичний факультет Пизанского університету. Для надходження у Вищу школу потрібно було витримати дуже важкий вступний іспит.

Учень Нормальної школи автоматично ставав і студентом університету, причому навчання таких студентів в університеті було безкоштовним Будучи студентом, Ферми прагне пізнати нові галузі фізики, що стосуються будови матерії й квантової теорії. Але ці розділи не культивувалися в Італії, по них не читалися університетські курси. Що стосується класичної фізики й теорії відносності, те їх, як згадував пізніше вже знаменитий Ферми, у ті роки він знав так само, як і в 1934 г Ще будучи студентом, Ферми багато працює в лабораторії університету. В 1922 р. він виконує експериментальну дипломну роботу з оптики рентгенівських променів, успішно захищає її й одержує диплом про закінчення університету з вищою оцінкою.

У цьому ж - 2 році й з такою ж оцінкою він одержує диплом про закінчення Вищої Нормальної школи У січні 1923 р. Ферми по напрямку Міністерства утворення їде для вдосконалювання в Геттінген до М. Борну. У Геттінгені Ферми виконав самостійно ряд робіт. Одна з них, по теоретичній фізиці, сподобалася П. еренфесту, і він написав про цьому Ферми. Це привело до того, що з вересня по грудень 1924 г е. Ферми навчається в Лейдене в еренфеста відомого фізика-теоретика. Саме під впливом еренфеста Ферми здобуває впевненість у своїх силах; у нього з'являються характерні риси серйозного дослідника: прагнення до конкретності у всім, уміння виділяти головне, винятковий здоровий глузд.

І надалі майже всі теорії Ферми створює для того, щоб пояснити поводження певній експериментальній кривій, "чудність" якогось експериментального факту Із січня 1925 до осені 1926 р. Ферми працює тимчасовим професором у Флоренції, читаючи лекції по теоретичній механіці й математичній фізиці. Тут він одержує свій перший учений ступінь "вільного доцента", створює знамениту роботу із квантової статистики й пише блискучу книгу "Введення в атомну фізику", що пізніше стала основним підручником по теоретичній фізиці для студентів університетів В 1926 р. у Римському університеті, властиво, спеціально для Ферми створюється кафедра теоретичної фізики. Восени 1926 г 25-літній е. Ферми успішно витримує конкурс і обіймає посаду професора столичного університету, проробивши в ньому до 1938 г Одним з головних підсумків діяльності Ферми в цей період було створенням їм італійської школи фізики. Коли Ферми в 1926 г почав працювати в Римському університеті, там не було ніякого дослідницького колективу. Ферми відразу ж почав створювати такий колектив зі співробітників університету й своїх найбільш здатних учнів.

Незабаром довкола нього сформувалося ядро цієї школи: Разетти, Сегре, Амальди, Понтекорво, Майорану й ін Лекції Ферми в університеті по квантовій механіці, атомній фізиці, математичній фізиці, термодинаміці і його улюбленій геофізиці відрізнялися великою ясністю й стрункістю викладу. У фізику, на думку Ферми, немає місця для плутаних думок, а фізична сутність будь-якого, питання, що розуміється дійсно, може бути пояснена без допомоги складних формул. І це Ферми прекрасно ілюстрував своїми власними роботами й своїм стилем. От як про це згадував Г. Беті: "Метод роботи Ферми над теоретичними проблемами найбільше вражав мене своєю простотою.

Він міг проникнути в істоту будь-якого завдання, який би складної вона не здавалася. Він зривав з її покрив математичних ускладнень і непотрібного формалізму. За допомогою такого методу він міг, часто не більш ніж за півгодини, вирішити досить складне фізичне завдання. Він був майстром одержання важливих результатів мінімальними зусиллями й найпростішим математичним апаратом" Кипуча теоретична діяльність Ферми в період з 1926 по 1933 р. ішла по трьох головних напрямках. По-перше, у цей період, освоївши квантову механіку, він успішно розвивав її, пояснював і пропагував у наукових колах.

Але, як згадує Сегре, ці проповіді мали великий успіх у молоді й незначний у вчених старшого покоління. Другий напрямок діяльності Ферми було зв'язано зі статичною механікою. По-третє, своїми теоретично - 4 мі роботами Ферми вніс великий вклад у вчення про структуру атомів і молекул. Сукупність робіт у цій області склала книгу "Молекули й кристали" Після 1933 р. Ферми цілком поринає в проблеми ядерної фізики. В 1934 р. він створює теорію розпаду. Суть її полягала в тому, що при розпаді крім електрона випускається ще нейтрино маленький нейтрон.

Ця теорія Ферми з'явилася прототипом сучасної теорії взаємодії елементарних часток. "Побудована їм теорія виявилася здатної витримати майже без зміни два з половиною десятиліття революційного розвитку ядерної фізики Можна було б помітити, що фізична теорія рідко народжується в настільки остаточній формі", - писав про теорію розпаду Ф. Разетти В 1934 р. е. Ферми виконує перші великі експериментальні роботи в області ядерної фізики, пов'язані з опроміненням елементів нейтронами. Відразу ж після відкриття И. і Ф. Жоліо-Кюрі штучної радіоактивності Ферми дійшов висновку, що нейтрони, оскільки вони не мають заряду й не будуть відштовхуватися ядрами, повинні бути найбільш ефективним знаряддям для одержання радіоактивних елементів. І якщо все фізики після відкриття И. і Ф. Жоліо-Кюрі заквапилися повторити їхні досвіди, те "тільки у Ферми, за словами О. Фриша, вистачило розуму вибрати оригінальний напрямок, оказавшееся надзвичайно плідним".

Ферми із властивої йому кипучою енергією почав опромінювати нейтронами майже всі елементи. У результаті цих експериментів було отримано більше 60 нових радіоактивних ізотопів і відкрите вповільнення нейтронів Робота групи Ферми одержала дуже високу оцінку в науковому світі. Якщо коротко оцінити підсумки цих досліджень. те варто сказати, що вони з'явилися початком нової області фізики - нейтронної.

Відкриття ефекту вповільнення нейтронів (ефект Ферми) , за словами Понтекорво, відкрило "нову главу ядерної фізики, а також нову область техніки, як ми говоримо сьогодні, - атомну техніку" За серію робіт з одержання радіоактивних елементів шляхом нейтронного бомбардування й за відкриття ядерних реакцій під дією повільних нейтронів в 1938 р. е. Ферми була присуджена Нобелівська премія. Виїхавши за її одержанням у Стокгольм разом із сім'єю, Ферми не повернувся в Італію, де фашистська диктатура Муссоліні по суті ліквідувала умови для нормальної наукової праці У січні 1939 р. е. Ферми висловлює думка, що при розподілі урану варто очікувати випущення швидких нейтронів і що, якщо число нейтронів, що вилетіли, буде більше, ніж число поглинених, шлях до ланцюгової реакції буде відкритий. Поставлений експеримент підтвердив наявність швидких нейтронів, хоча їхнє число на один акт розподілу залишилося не дуже певним. У цей час Ферми починає працювати над теорією ланцюгової реакції в уран-графітовій системі


Смотрите также:




Категории: Сочинения на свободную тему

Комментарии: 0

Комментарии закрыты.