Помощь школьнику

Україна в житті й творчості Василя Стуса

-28 Народився в с. Рахновка Гайсинского району у Вінницькій області. Учився в педагогічному інституті м. Сталино, в аспірантурі інституту літератури Анурсрим. Т. Г. Шевченко. Протягом життя змінив багато професій: учителював у Кіровоградській і Донецькій областях, працював на шахтах, був будівельником, кочегаром, інженером у конструкторському бюро й т.п. В 1965 р. був відрахований з аспірантури за виступ протесту в київському кінотеатрі «Україна».

В 1972р. - арештований і засуджений на п'ять років таборів і три роки посилання, відбував покарання в Магаданський області. В 1980 р. засуджений удруге, засланий у Пермський край. Рік перебував у камері-одинаку. Умер у карцері. В 1989 р. Порох Стуса був перевезений у Київ і похований на Байковому цвинтарі Василь Стус - людина героїчної й трагічної долі.

Все життя присвятив боротьбі за права особистості в тоталітарному суспільстві. У його віршах відбиті настрої любові до рідного краю, тузі за ним, співчуття за долю України і її народу, віра в краще майбутнє. Ліричний герой віршів - незламна, сильна людина, що, проходячи через важкі випробування, залишається духовно цілісним. Збірники віршів В. Стуса при його житті видавалися або за кордоном СРСР, або в «самвидаві» нелегально: «Круговерть» 1968, «Зимові дерева» 1970, «Палімпсести» 197279 і решти :Ми ще повернемося, обов'язково повернемося, нехай - ногами вперед, але: не мертві, але: не переможені, але: безсмертні В. Стус Теперішніми поетами народжуються. Неможливо вивчитися ні на Шевченко, ні на Шекспіра. Доля сама обирає письменників.

А чи здатні вони оцінити цей дарунок, скористатися ним повною мірою, чи здатні, якщо потрібно, піти тернистими шляхами генія? Історія має приклади того, як обдаровані особистості по тимі або інших причинах закинули свій талант, ішли на компроміси із совістю, ставали «придворними співаками». Василь Стус був не тільки геніальним поетом, він став свідомим борцем за правду й права людини, одним з найбільш активних діячів дисидентського руху. Його судили як політичного злочинця: за непокору радянської влади, за вірші, які таємно поширювалися в рукописних варіантах.

Він розпачливим не здавався: протестував, писав листа в КДБ, ЦК КПУ, у яких засуджував порушення прав людини в СРСР, відверто вголос висловлював свої думки. А будинку його чекали дружина, мати, маленький син. Я ставлю собі питання: чи випливало платити за боротьбу власним життям? Невже не можна було змовчати, стерпіти, скоритися? Для нас, сучасних підлітків, життєва позиція Василя Стуса представляється дивної. Напевно, тому, що кожний цінує, насамперед, своє, особисте, а суспільні інтереси вважає чимсь несуттєвим, другорядним.

Але чи мали б ми право на вільний вибір, волю слова, не могли б спілкуватися з людьми інших країн, перетинати границі держави, повно пізнавати мир і життя, якщо у свій час не було б таких людей, як Василь Стус? Напевно, немає. Не менш унікальної, чим доля поета, представляється мені його творчість. Вірші Стуса не може читати звичайний читач: вони мають потребу в певному інтелектуальному рівні, що дозволяє їх повно зрозуміти. Але, напевно, кожний, хто візьме в руки книгу з добутками Стуса, не зможе не відчути почуття, вкладені в чіткі, суворі рядки: біль, страждання, порив, заклик. У вірші «Господи, гніву пречистого» автор говорить про власну силу й незламність: «Де не буду стояти - вистою».

Він показує свою непідвладність обставинам, непорушність принципів при будь-яких умовах. Тільки так можна зберегти моральну повноцінність. У Богу й матері він бачить духовних провідників, які визначають внутрішню особу людини. Адже для двобою з державою смерті потрібна незаплямована душа. Сила народжується у випробуваннях. Ліричний герой протидіє внутрішньої слабості, щоб не зрадити духовне покликання бути таким, яким «мати народила», він сприймає трагічні обставини існування «лихо» як спосіб виготовлення внутрішньої сили У вірші «Посоловів від співу сад» духовний початок, виражений в образах саду й небокраю, світлі свічки, образі матері.

Під впливом прекрасного поет розкріпачується, стає здатним на творчість, де здобуває внутрішню волю, духовне самовираження Найбільше сподобалося мені вірш «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе:»: Крізь сотні сумнівів я йду до тебе, добро й правда миру . Через сто неверий. Моя душа досягла піднебіння: Адже ціль життя кожного з нас - «іти до добра й правди».

Автор говорить нам: хто обрав цей шлях, не повинен зупинятися, треба йти, дерзати, «прагнути неба». «Україна є віссю, навколо якої обертається вся поезія В. Стуса», - так точно визначив тематику творчості письменник М. Рильськ. Україна була частиною душі поета, тому в останні роки єдиною мрією В. Стуса було повернення на Батьківщину. «Ми ще повернемося», - обіцяв він співвітчизникам. Він вернувся в Україну після своєї смерті «не переможений, але: безсмертний», безсмертний у своїй творчості


Смотрите также:




Категории: Сочинение 5, 6 класс

Комментарии: 0

Комментарии закрыты.