Помощь школьнику

Рецензія на навчальний посібник «Стежки до таємниці слова»

0 Цілком погоджуємося з автором, що ефективне літературне утворення може забезпечити лише "естетично розвинена, теоретично збройна, психологічно динамічна особистість учителя, закоханого в художнє слово:". Звичайно, висуваючи вимоги до вчителя, варто більш чітко визначити їх і до учнів або студентів. Втім, надійним орієнтиром у цій справі є Державний стандарт базової й повної середньої освіти Існують, мабуть, певні границі відкритості художнього твору, приблизності, розмитості його авторської ідеї, наближення до якої справедливо пропагує автор посібника. Дійсно, якщо приблизність, розмитість значення слова - це, як затверджує вчений, небезпека, то вона множиться, коли мова йде про розхитування значеннєвої природи всього літературного твору Недавно у видавництві "Степ" побачило мир навчальний посібник доктори філологічних наук, професори Кіровоградського державного педагогічного університету ім'я В. Винниченко Василя Петровича ка "Тропи до таємниці слова: Літературознавчі й методичні студії", що запрошує до професійного діалогу студентів і викладачів, учнів і вчителів, літературознавців і методистів, пропонуючи зосередитися на головному в художній творчості - мистецтві слова, проникнення в надра якого вимагає спостережливого, вразливого й вдумливого читача, професійно грамотного дослідника Поруч із Котигорошком - образ Михайла-Семилітки А. Лотоцкого, Хухи-Мухи В. Корольова, братів, які рятували лося з однойменного оповідання Е. Гуцало, і т.п.: правильне усвідомлення домінанти в їхніх образах приводить до визначення глибинного змісту всього добутку. Тому раскодирование тексту треба, напевно, зв'язувати більше з розпізнаванням його метафоричного змісту по Аристотелю. Метафоричность написаного в широкому розумінні криється не в окремих тропах, а в тексті загалом, є його таємницею, "планом вираження", що і потрібно розпізнати.

Поняття таємниці слова є тоді синекдохою й означає таємницю добутку Концепція літературного аналізу, що обґрунтовує В. П. до, у різній мері освітлена їм у науково-методичних журналах, зокрема літопису "Чудо слово" 1998 р., інших виданнях, однак найбільше цілісно й доказово представлена саме тут і знаходить розуміння й підтримку фахівців. Так, коштовним положенням є те, що під час вивчення художнього твору "доцільно враховувати особисті враження учнів від добутку", що в умовах личностно зорієнтованого навчання набирає особливу вагу, тому що не тільки орієнтує на психічний розвиток юних читачів, а й указує на необхідність педагогічної опори на їхні актуальні знання й внутрішніх, особистісних факторів впливу на школярів. Хоча книга адресована переважно студентові, повинна служити професійній підготовці вчителя-філолога, тропу до таємниці слова варто протоптувати вже змалку. Однак у кожному тексті є ключові слова-образи, які мають кодове навантаження, розкрити яку аргументовано пропонує автор посібника Щодо естетичного потенціалу добутку цілком виправданої є основа дослідника на навчання О. Потебні про тривимірність слова, його образі в мовленні, і не тільки художньому. Значення добутку криється не тільки в змісті слів, які становлять його текст, і навіть не в змісті художніх картин, а в баченні їхньої комбінації, у розкритті відносин між ними. І тут автор правий: не так важливо визначити основні частини сюжету - потрібно показати зміст їхньої взаємодії, функціональності в конкретному тексті, тобто, не переказувати зміст добутку, а відповістити на запитання: до яких думок і почуттів приводить автор таким розвитком подій?

Неоціненним науково-методичним скарбом теорії проф. ка В. П. є його вчення про основні складові частини літературно-художнього добутку, як і теза про їхню взаємодію. Чітка лінія: тема - проблематика - ідея дає можливість правильно акцентувати змістовних факторів добутку, що виступає значно більше широким поняттям від свого тексту. Досить структурована художня форма не тільки розкриває можливості своєї взаємодії з компонентами змісту добутку, а й висвітлює природний шлях проникнення в його емоційно-значеннєві глибини властиво, через форму.

До речі, саме форма, на думку вчених, є носієм естетичного в мистецтві слова А. Есин, И. Физер. Усе - письменники й звичайні люди користуються в мовленні тими самими словами, однак у перші вони набирають концентрованого образного значення, у других - більше спонтанного характеру, нерідко случаючи Дуже коштовною ремаркою автора є вказівка на синтез читацьких вражень, на необхідність і зміст проведення підсумкової роботи над добутком. Щодо найвищої мети аналізу, потрібно помітити, що в пропонованій редакції вона лише часткова й не передбачає, зокрема, усунення розбіжностей між первинним сприйняттям художнього твору і його авторським змістом, не має особистісної спрямованості, містить переважно літературно-критичне значення: ":установлення відповідності всіх частин добутку авторському задуму, наявності або відсутності гармонічної єдності всіх складових частин змісту й форми". Трактування аналізу як розумової операції над добутком, що передбачає виділення в ньому певних частин, розгляду їх і взаємодії між ними, є загальноприйнятою й не викликає ніяких заперечень. Дискусійними в позитивному значенні цього слова є авторські положення про принципи, види, способах і прийомах літературного аналізу. Струнким і чітко сформульованим є принцип аналізу взаємодії змісту й форми художнього твору; називається принцип історизму.

Однак до цих літературознавчих принципів, перелік яких можна було б розширити, варто додати й дидактичні, адже мова йде не тільки про системний підхід до добутку, а й певному методичному підході до навчання літературі, формуванню читацьких умінь і т.п. Слід уточнити й термінологію: а види аналізу, що випливає з їхнього пояснення, - це, скоріше, методи психологічний, біографічний, порівняльний, формальний і т.п., а не підходи до нього; б способи аналізу - не зовсім коректна назва поняття, тому що означає методи, хоча насправді в посібнику мова йде про шляхи аналізу Значний інтерес викликає стаття в посібнику про коди художнього тексту. Звичайно, це поняття не нове. Щодо нього можна розглядати не тільки мікро-складові частини добутку - слова, а й макро-образи - архетипи, наприклад.

Пізнаванність архетипового художнього образа - найбільш помітна в казках - є порукою збагнення добутку взагалі. Візьмемо, наприклад, образи Котигорошка й Змія - чим не прототипи Добра й Зла? Варто прислухатися й до методичних рад ученого щодо технології аналізу, хоча властиво технологічні схеми не були предметом його роботи. Важливо інше: із середини 90-х років уже звучить заклик до технологизации літературного аналізу. Адже як би специфічним не був урок літератури, він повинен базуватися насамперед на законах дидактики, з огляду на, звичайно, і знання про особливості предмета. Не слід ототожнювати художню літературу й урок літератури, як, скажемо, продукти харчування й властиво кулінарію.

Підміна понять тут лише на шкоду справі літературного утворення в школі, перешкоджає наближенню її рівня до вимог Державного стандарту Висвітлюючи поняття аналізу добутку з погляду специфіки літератури, В. П. до рішуче виступає проти приблизного тлумачення художнього слова, тим самим ставлячи під сумнів теорію Р. Варта про "прогулянку текстом", що тільки й може, що дати приблизне подання про його зміст і значення. М. Барт переконує, що добуток настільки багатозначний, що ":, у ньому здійснюється властива йому множинність змісту - множинність така, що не підлягає усуненню, а що є тільки припущенням", тому читач і нагадує мандрівника, що під час подорожі одержує багатозначні враження від навколишні: ": відблиски, кольорові плями, рослини, жара, свіже повітря, кик птахів:" тощо, і всі ці картини пізнавані лише наполовину. Бінарна побудова пропонованого автором матеріалу - теоретичні основи літературного аналізу й практичні літературознавчі й методичні студії - дає можливість зацікавленим читачам не тільки поринути в пошуки "ядра авторського задуму", а й осягти загальний метод, усвідомити своєрідний код, розпізнання якого повинне привести до збагнення добутку P8C8Zbe


Смотрите также:




Категории: Сочинение 5, 6 класс

Комментарии: 0

Комментарии закрыты.